Amatory і «найдивніший київський концерт»


AMATORY

AMATORY

Початок легенди. Після майже року відсутності в Києві, «Amatory» повернулись 3-го грудня. З новим альбомом «Инстинкт Обреченных» і новим вокалістом Славою. І з старою любов’ю затримувати початок концерту: за хвилин 5 до старту, коли фани вже в повну силу скандували назву гурту в коридорі київського клубу «Бінго», була влаштована імпровізована автограф-сесія.

Это слайд-шоу требует JavaScript.

Спочатку не всі прихильники збагнули задум, потім збагнули і влаштували чергу за автографами. Концерт, звісно, почався. Але годиною пізніше.

Власне легенда. Після роздачі автографів хлопчикам із сяючими очима і дівчатам на підборах, які незрозуміло яким чином дісталися до клубу, зважаючи на ожеледицю яка була цього вечора, «Amatory» зникають в гримерці. А натовп чекає. Натовп хоче зірок. Так хоче, що від нетерпіння завалює хвилями оплесків техніка, який перевіряє налаштованітсть інструментів, кожного разу як той з’являється на сцені. За кілька хвилин піднімаються по одному вже й самі «Amatory» – це зрозуміло по шаленим захопленим крикам із зали. Особливо чутно – що дівчачим. Одразу ж один із фанів вилітає в зону перед сценою з широко розплющеними очима. Очевидно, сам не зрозумів як. Охорона лагідно повертає його на місце.

AMATORY

AMATORY

Стиль. Змії-логотипи та зелене світло крізь димову машину, що невтомно завалює зал власне димом, досить переконливо задають серйозний настрій і відчуття стилю. Які тільки підтверджуються з появою на сцені учасників гурту. Відчувається особлива аура, харизма та військова міць «Аmatory». Деталі тільки додають – однаковий чорний колір на одязі кожного музиканта, сорочка, брюки та боксерка під сорочкою. Слава протягує мікрофон в залу – і дружній вірний хор голосів чітко промовляє текст. Слава показує дива розтяжки і танцювальних рухів. Він вже точно не відчуває, наскільки в залі холодно. Він посміхається, наче гепард перед стрибком. І іноді коли він скрімить та гроулить, якщо не дивитись на сцену, і справді починає здаватись, що чуєш гепарда чи пантеру. Шикарного вільного дикого звіра.

AMATORY

AMATORY

Звук. Концертний апарат був не місцевий: два гітарних стеки Mesa, голови Randall, залізо Rude, і купа гітар Esp, які технік міняє хлопцям протягом концерту. Барабани примушують качатись у ритм. На початку «7 шагов» просто перехоплюють подих. Jay видає неймовірне соло на «Мовчи». Соковитий гітарний звук Esp через Mesa огортають шоколадним дисторшеном, а крикливі високі флажелетто доводять до екстазу.

AMATORY

AMATORY

Люди. А от з публікою склалось дивно. Дівчинка в перших рядах зовсім біля залізного паркану стоїть в мереживному бюстгальтері. Певно, я пропустила момент, коли вони зняла верхній одяг. Чи-ба була без нього? Дивиться із закоханими очима пристрасті на Славу. Інша дівчинка з не менш закоханими очима але більш ніжною посмішкою поряд – наче щойно з країни де живуть поні. На ній сіра кофтинка з ведмедиками. Хлопчаки в футболках «Amatory», на вид років по 14-16, які дуже вже нагадують таких самих хлопчаків у футболках Цой в «трубі» на Майдані. Підсумок: основна маса – підлітки. Тому і sircle pit, і стіна погано виходять, і слем слабенький. Старші – десь по 23-25 років – виглядають на цьому фоні як викладачі, що дивляться за шкільним святом. Однак коли Слава наказав усім бігати – о магія! – всі таки побігли. Слава навіть на радощах кинув їм півлітрову пляшку з водою. Десь на «Осколках» слем і сьоркл також активізуються. Одначе скоро злагоджений рух по колу припиняється і учасники розходяться в різні частини зали, несинхронно похитуючись в ритм пісень.
Іноді Слава кричить «Київ, я вас не чую!» – і Київ оживає. Але незалежно від присутності чи відсутності слему – всі ці люди в залі тягнуть свої руки до вокаліста Слави наче просять в нього відпущення гріхів. А люди з іншого боку «Бінго» навіть не підозрюють, що поряд із ними тут будуються та руйнуються імперії.

AMATORY

AMATORY Проблеми. Так як апарат у гостей з Петеребургу свій, проблем мінімум. Але все ж є: з мікрофоном Слави. Технік бігає по сцені. Іноді шалено, іноді спокійніше. Змінює мікрофони, повертає, знову бере і щось в них змінює.AMATORY

Далі. На «Дыши со мной» «Amatory» не впізнати. З агресивного драйву хлопці переходять на драйв із суттєвим вмістом романтики. Техніка ховають від зали декоративні полотна. Він готує нову гітару, акуратно ніжно кладе її на підставку для барабанів. Ці гітари – для пісні на біс. Перед тим як закінчити Слава і Даня вчать, як саме зал має кликати їх на біс. Дістаючи потрібний крик, задоволені, йдуть. І вже незабаром повертаються – бо ж зал кличе. Після пісні на біс хлопці швидко йдуть зі сцени – і я чую те, чого не чула ніколи: зал хором повторює «Спасибі».

AMATORY

AMATORY

Деталі. Як пізніше сказав барабанщик гурту Стюарт, цей концерт запам’ятається йому як найдивніший київський концерт. Людей і справді було не так багато, як можна було б очікувати побачити на «Amatory». Попередні концерти з «ТОЛ», «АННОЮ» та «Мегамасс», а також «Post Core Fest», очевидно, зібрали всіх шанувальників важкої музики в Києві, які вміють ходити і можуть витрачати гроші. Або, можливо, якраз і витратили всі їхні останні гроші. Отож як швидко очікувати гурт наступного разу і чи очікувати взагалі в столиці – залишається поки що невідомим.

AMATORY

AMATORY

AMATORY in Kyiv — more photoes on PhotoPeach
http://photopeach.com/public/swf/story.swf

дякую за фото: Дмитро Варзар

дякую за інфу і підтримку: http://fadiez.com.ua



Читать репортаж на русском.

“AMATORY” и «самый странный киевский концерт».

Начало легенды. После практически годового отсутствия в Киеве „Amatory” вернулись 3-го декабря. С новым альбомом “Инстинкт Обреченных” и новым вокалистом Славой. И со старой любовью задерживать начало концерта: за минут 5 до старта, когда фаны уже в полную силу скандировали название группы в коридоре киевского клуба „Бинго”, была организована импрозивизированная автограф-сессия. Сначала не все фанаты осознали задум, потом осознали и устроили очередь за автографами. Концерт, конечно же, начался. Но часом позже.

Собственно сама легенда. После раздачи автографом мальчикам с сияющими глазами и девочкам на каблуках, которые непонятно каким образом добрались до клуба по гололеду, “Amatory”  исчезают в гримерке. А толпа ждет. Толпа хочет звезд. Так хочет, что от нетерпения заваливает волнами апплодисментов техника, который проверяет настроенность инструментов, каждый раз как тот появляется на сцене. Чере пару минут поднимаются по одному уже и сами “Amatory” – это понятно по неистовым восторженным крикам из зала. Особенно слышно – что женским. Сразу же один из фанатов вилетает в зоне перед сценой с широко раскрытыми глазами. Очевидно, сам не понял, как это произошло. Охрана нежно возвращает его на место – в зал.

Стиль. Змеи-логотипы и зеленый свет сквозь дымовую машину, которая неутомимо заваливает зал собственно как ни удивительно – дымом, – достаточно убедительно создают серьезную суровую атмосферу и ощущение стиля. Которые только подтверждаются с появлением на сцене участников команды. Ощущаеься особенная аура, харизма и практически военная мощь “Аmatory”. Детали только добавляют – одинаковый черный цвет на одежду каждого музыканта, рубашка, брюки и боксерка под рубашкой. Слава протягивает микрофон в зал – и дружный хор верных последователей громко и четко проговаривает текст, вторя губам вокалиста. Слава показывает чудеса растяжки и танцевальных движений. Он уж точно не ощущает, насколько в зале на самом деле холодно (и еще холоднее от зеленого цвета на сцене). Он улыбается, скалясь (или скалится, улыбаясь) будто гепард перед прыжком. Иногда когда скримит и гроулит, если не смотреть на сцену, и правда начинает казаться, что слышешь гепарда или пантеру. Шикарного свободного дикоро зверя.

Звук. Концертный аппарат „Amatory” привезли с собой: два гитарных стека Mesa, головы Randall, железо Rude, и куча гитар Esp, которые техник меняет парням на по ходу концерта. Барабаны заставляют качаться в ритм. В начале «7 шагов» от них просто перебивает дыхание. Jay выдает неистовое соло на „Молчи”. Сочный гитарный звук Esp через Mesa обволакивают шоколадным дисторшеном, а кричащие высокие флажелетто доводят до экстаза.

Люди. А вот с публикой скложилось странно. Девочка в первых рядах совсем вплотную к железному заборчику стоит в кружевном лифе. Наверное, я пропустила момент, когда она сняла всю верхнюю одежду. Или она без него и зашла?Смотрит большими влюбленными глазами на Славу. Другая девочка с не менее влюбленными глазами, но более нежной улыбкой – рядом, и будто только что из страны в которой живут пони. На ней серая кофточка с медвежатами. Прелесть. Парни в футболках “Amatory”, на вид лет по 14-16. Если закрыть рукой надпись – то не отличишь от таких же парней  футболках с надписью „Цой” или „Ария” в „трубе” на Майдане. Резюме: основная масса – подростки. Потому и circle pit слабый, и стена плохо получается, и слем какой-то странный. Старшие – лет по 23-25 – смотрятся на этом фоне как преподаватели, которые приглядывают за детским праздником. Но когда Слава приказал всем бегать – о магия! – все таки побежали. Слава даже на радостяъ кинул им поллитровую бутылку с водой. Где-то на «Осколках» слем и серкл опять активизировались. Но очень скоро слаженное движение по кругу прекращается и участники расходятся в разные части зала, несинхронно шатаясь в ритм песен.

Иногда Слава кричит «Киев, я вас не слышу! —  и Киев оживает. Но независимо от присутствия или отсутствия слема – все находящиеся в зале тянут свои руки к вокалисту Славе будто прося у него отпущения грехов. А люди по другую сторону «Бинго» даже и не подозревают, что рядом с ними тут – создаются и рушатся целые империи.

Проблемы. Так как аппарат у гостей из Петербурга был свой, проблем минимум. Но все же есть: с микрофоном Славы. Техник бегает по сцене. Иногда обезумев, иногда спокойнее. Меняет микрофоны, возращает, снова берет и что-то в них меняет.

Дальше. На «Дыши со мной» “Amatory” не узнать. Из агрессивного драйва парни переходят на драйв с существенным количеством романтики в составею Техника прямчут от зала деколративные полотна. Он готовит новую гитару, аккуратно и нежно ложит ее на подставку для барабанов. Эти гитары – для песни на бис. Перед тем как закончить Слава и Даня учат, как именно зал должен звать их на бис. Получая необходимый крик в результате, довольные, идут. И уже скоро возвращаются – зал зовет. После песни на бис быстро валят в гримерку, и я слышу то, чего не слышала в Бинго никогда раньше: зал хором повторяет. Нет, не „еще” – зал хором повторяет „Спасибо”.

Детали. Как позже признался барабанщик группы Стюарт, этот концерт ему запомнится как самый странный киевский концерт. Людей и правда было не так и много, как можно было ожидать увидеть на “Amatory”. Предыдущие концерты с “ТОЛ”, “АННОЙ” и “Мегамасс”, а также “Post Core Fest” в придачу, очевидно, собрали всех поклонником тяжелой музыки в Киеве, которые умеют ходить и могут тратить деньги. Или, может быть, как раз и потратили все их последние деньги. Поэтому как скоро ожидать группу в следующий раз и ожидать ли вообще в столице – остается неизвестным.

Метки: , , , , , , , , , ,

About Gee Gee Magazine

Эмоционально о музыке

2 responses to “Amatory і «найдивніший київський концерт»”

  1. Dietrich Varzar says :

    4 суровых питерца и Слава-еквилибрист)
    внатуре странный канц…

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход / Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход / Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход / Изменить )

Google+ photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google+. Выход / Изменить )

Connecting to %s

%d такие блоггеры, как: